СЬОГОДНІ БАГАТО РОЗМОВ ВЕДЕТЬСЯ ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ В УКРАЇНІ, І ЦІ ЗМІНИ МИ ВІДЧУВАЄМО КОЖНОГО РОКУ І КОЖНОГО МІСЯЦЯ. ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ У 2017-2018 РОКАХ ЗНОВУ ПІДТВЕРДИЛО ТОЙ ФАКТ, ЩО АГРАРІЇ УКРАЇНИ ПРАЦЮЮТЬ У ЗОНІ РИЗИКОВАНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА: ПРИРОДА ЗНОВУ Й ЗНОВУ ВИПРОБОВУЄ МАЙСТЕРНІСТЬ АГРОНОМІВ ТА ЇХНЮ ВИТРИМКУ. НАМ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО МИ ВСЕ ВРАХУВАЛИ, АЛЕ ЩОРАЗУ ВИНИКАЮТЬ НОВІ НЮАНСИ І ВИПРОБУВАННЯ.
Зараз основне завдання, яке постає перед агрономами, — це вибір протруйника для озимих зернових культур. І, відверто кажучи, завдання не з легких, адже від якості насіннєвого матеріалу й правильного протруйника залежить 50 % врожаю зернових культур. Саме ці чинники дають змогу отримати дружні сходи восени і захиститися від максимальних небезпек взимку. Звісно, ми не зможемо передбачити всі аспекти, але ми маємо змогу зробити детальній аналіз минулих років і спробувати спроектувати рік наступний. При виборі протруйника слід зважати на багато чинників. Парадокс ситуації в тому, що, скільки б ми не намагалися врахувати всі можливі нюанси — завжди буде щось, що ми не взяли до уваги. Однак намагатися треба. Поговоримо про основні з них. Обирати протруйник потрібно з огляду на заплановану врожайність, строки посіву, попередника, тип ґрунту, фітосанітарний стан, основні проблеми минулого року тощо. Торкнемося декількох аспектів:
ЗАПЛАНОВАНА ВРОЖАЙНІСТЬ І РЯДКА ПОСІВУ
Звичайно, в цьому чинникові заклалося велику кількість показників, але основними, що мають суттєве значення, як показують декілька минулих років, будуть рядки сівби і кількість добрив. Цей рік вкотре довів, що терміни мають значення. Поля, де озимина була посіяна в ранні та оптимальні рядка, дали непоганий урожай, а поля пізніх термінів висіву змусили турбуватися протягом усього року. 75 % врожаю цього року склала озимина, яка була посіяна до 15-20 жовтня і захищена інсекто‑фунгіцидним протруйником. Не слід також забувати про те, що застосування добрив, особливо азотних, вимагає використання якісного протруйника, оскільки внесення азоту провокує розвиток хвороб, таких як кореневі гнилі, снігова пліснява, тифульоз, гельмінтоспоріоз, септоріоз тощо.
ПОПЕРЕДНИК
Вирощування будь‑якої культури призводить до формування певної екосистеми й накопичення усіляких хвороб. Основні патогени, що становлять небезпеку після різних попередників, представлені в таблиці 1.
ТАБЛИЦЯ 1. ДЛЯ ЗАХИСТУ КОРЕНЕВОЇ СИСТЕМИ СЛІД ВРАХОВУВАТИ ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКА НА НАКОПИЧЕННЯ ПАТОГЕНІВ У ҐРУНТІ
ПОПЕРЕДНИК | ОСНОВНІ ПАТОГЕНИ В ҐРУНТІ ТА НА РОСЛИННИХ РЕШТКАХ |
---|---|
Колосові | Фузаріози, пітіум, піренофороз, гельмінтоспоріоз, септоріоз, пліснявіння насіння, ризоктоніоз |
Кукурудза | Фузаріози, пітіоз, ризоктоніоз, пліснявіння насіння |
Соняшник | Альтернаріоз, пітіум |
Цукровий буряк | Фузаріози, пітіум, альтернаріоз, пліснявіння насіння, ризоктоніоз |
Картопля | Ризоктоніоз, фузаріози, пітіум |
Багаторічні трави | Фузаріоз |
Ріпак | Фузаріоз, пітіум, ризоктоніоз |
Соя, горох | Фузаріоз, пліснявіння насіння, ризоктоніоз |
ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН АГРОЦЕНОЗУ
Звичайно, він у кожного свій. Просто нагадаємо, від яких проблем повинний захистити протруйник.
1. Сажкові хвороби
2. Кореневі гнилі (різної природи)
3. Прикореневі гнилі (ризоктоніоз, офіобольоз, церкоспорельоз)
4. Снігова пліснява
5. Тифульоз
6. Гельмінтоспоріози
7. Септоріоз
Звертаю вашу увагу на перший пункт. Сьогодні ми чуємо дедалі більше скарг щодо прояву твердої сажки у посівах озимої пшениці. Ця хвороба не просто не нова для наших умов, це основна хвороба, заради якої контролю і розроблялися засоби захисту насіння колосових. Слід пам " ятати, що визначальний і єдиний хімічний метод захисту від цієї хвороби — це використання правильного протруйника!